Фарбування металевих поверхонь та захист від корозії

  • Грунтівка
  • Перетворювачі іржі
  • Фарби для фарбування металу
  • Використання комбінованих ЛКМ

Метал – один із найміцніших та найстійкіших матеріалів. Однак вологість надає на нього згубний вплив, викликаючи утворення іржі та руйнування конструкції. Будь-який слід іржі розростається дуже швидко, виріб з металу втрачає властивості міцності, його структура порушується. Щоб захистити поверхню та забезпечувати стійкість до вологості, поверхню металу фарбують за допомогою спеціальних фарб. Порядок нанесення захисного покриття передбачає ґрунтовку та зачистку при необхідності, після чого метал фарбується.

Грунтівка

Перед тим, як розпочати нанесення шару фарби, необхідно використовувати ґрунтовку. Це спеціальний склад, який запобігає безпосередньому контакту металу та атмосферної вологи. Крім того, ґрунтовка підвищує адгезію, зміцнює основу. При цьому важливо правильно вибрати ґрунтовку. Сьогодні виробники пропонують універсальні та спеціалізовані продукти. Краще вибирати склади другого типу, враховуючи тип поверхні, умови експлуатації та вимоги до захисту. Також ґрунт треба вибирати з урахуванням типу металу та його характеристик.

Для чавуну і чорного металу, які сильно схильні до негативного впливу вологості і потребують посиленого захисту, рекомендуються цинконаповнені грунти. До них належать такі продукти Hammerite. Для виробів із оцинкованої сталі та кольорових металів застосовуються засоби, що забезпечують підвищену адгезію.

Не вимагають додаткового фарбування виробу із бронзи, латуні та міді. Вони проходять захисну підготовку на стадії виробництва, тобто додаткового шару фарби не вимагають. Для оновлення поверхні та підвищення привабливості поверхню періодично можна обробляти за допомогою розчинника, потім відполірувати та покрити шаром поліуретанового або епоксидного лаку.

Важливо! Вибір грунтовки також залежить від типу поверхні, яка може бути шорсткою, полірованою та гладкою. Перший тип притаманний катаних, кованих і литих виробів, які добре утримують шар грунтовки. Другий тип – це конструкції з нержавіючої та оцинкованої сталі, кольорових металів. Гладка поверхня також має кріплення з покриттям з оксидних плівок, деталі навісних фасадів. До особливостей другого типу відноситься те, що слабка адгезія і грунтовка погано утримується. Тому при виборі складу треба враховувати хімічну сумісність, наявність компонентів, що покращують зчеплення ґрунту з металом.

При купівлі ґрунтовки також треба враховувати, за яких умов експлуатації вони можуть використовуватись. Є універсальні склади, але краще купувати ґрунт окремо для зовнішніх робіт та для внутрішніх. Додатковий захист від корозії забезпечують такі компоненти як інгібітори, що підсилюють ізолюючі властивості. Вони виключають появу корозії, надають конструкції підвищених властивостей міцності. До складу включаються активні частинки, що перетворюють та розчиняють іржу за її наявності на поверхні.

Наносити ґрунтовку слід за певною схемою:

  • поверхня металу оглядається, очищається від бруду, пилу;
  • залишки старого покриття забираються;
  • основа зачищається за допомогою металевої щітки, усуваючи окалину та сліди іржі.

Якщо потрібно обробити велику поверхню, скористайтесь щітками-насадками для дрилів або болгаркою.

Наступним етапом є нанесення ґрунтовки. Для цього використовуються фарбопульти, валики або кисті, у першому випадку склад рекомендується додатково розбавити розчинниками. При виборі ґрунтовки треба намагатися підібрати її відтінок максимально наближений до кольору фарби.

Конструкції та вироби з нержавіючої, оцинкованої сталі, міді, алюмінію, кольорових металів під час підготовки не піддаються дробоструминній підготовці. Якщо цю умову порушити, поверхня буде покрита подряпинами, що знижують стійкість до корозії. Для подібних конструкцій рекомендуються розчини з вмістом аміаку або спеціальні делікатні абразиви на основі скляних частинок, що не спричиняють пошкоджень.

Перетворювачі іржі

Для усунення слідів корозії та іржі без механічної обробки підходять перетворювачі. Це хімічно активні речовини, які мають нейтральність до металу. Основне завдання такого шару – зупинити поширення корозії та підвищити ступінь захисту.

Переваги складів цього полягають у тому, що вони покривають важкодоступні ділянки, куди грунт може дістати. Проте працюють перетворювачі який завжди. Наприклад, окалину вони не видаляють, шар корозії від 100 мкм також їм не піддається. Гарантувати підвищення адгезії за таких слідів пошкоджень не можна. Перетворювачі не використовуються для вирівнювання основи, вони тільки нейтралізують сліди корозії.

Фарби для фарбування металу

Лакофарбові матеріали вибираються з урахуванням металу, типу поверхні, вимог щодо захисту. Існують фарби, стійкі до сонячних променів, призначені лише для внутрішніх робіт або стійкі до агресивних речовин. Тому при покупці треба брати до уваги склад, властивості ЛКМ. Для зовнішніх робіт призначені атмосферостійкі склади на основі акрилу, нітроемалі, алкідні та поліуретанові фарби. Для внутрішніх потрібні нелеткі, нетоксичні водні, олійні, акрилові ЛКМ.

Для поверхонь, які часто підігріваються, випускаються термостійкі склади:

  • при температурі до +80 градусів підходять засоби масляного та алкідного типу:
  • при нагріванні до +100 градусів потрібно вибирати акрилові та алкідні ЛКМ із модифікованими компонентами;
  • для умов експлуатації, за яких нагрівання відбувається до +120 градусів, рекомендуються цинк-фосфатні, цинкові фарби;
  • поліуретанові ЛКМ витримують нагрівання до +150;
  • епоксиефірні, етилсилікатні засоби відносяться до спеціалізованих та витримують умови нагрівання до +400;
  • для виробів, що використовуються в умовах нагрівання +800/+1000 (печі, обладнання для котелень), застосовуються кремнійорганічні ЛКМ.
Водостоки, покрівлі, фасадні панелі з металів фарбуються спеціалізованими засобами, адаптованими для цих умов. Зазвичай це акрилові, алкідні фарби, стійкі до вологості, ультрафіолетових променів. Вони не вицвітають, не розтріскуються, зберігаючи привабливість довгі роки та не вимагаючи частого ремонту чи оновлення.

Після фарбування та висихання поверхні рекомендується нанести шар лаку. Він зміцнює, підвищує стійкість до зовнішніх негативних дій. Лакування робить колір ЛКМ насиченим, захищає від вицвітання та передчасного старіння фарби.

При фарбуванні слід враховувати, що на повне висихання всіх шарів може піти близько двох тижнів. Тому зовнішні роботи слід планувати на суху, теплу погоду.